Головний герой роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного – Чіпка Варениченко. Ця людина бажала добитися справедливості для людей і мала право життєвого вибору, але вважала, що для досягнення своєї мети будуть гарними будь-які засоби. Чіпка прагнув добра і правди, але у своїй боротьбі пішов хибним шляхом, який, врешті-решт, і привів його до загибелі...

Протягом усього свого життя кожна людина прагне орієнтуватися на той чи інший вчинок, бути схожою на ту чи іншу постать. Хтось просто хоче бути схожим на маму, а хтось на тата, а з часом, коли люди стають дорослими, орієнтиром для себе вони обирають когось з видатних людей, які в своєму житті досягли великих успіхів...

У п’єсі «Мина Мазайло» видатний український письменник і драматург М. Куліш під критичним кутом розглядає процес українізації, яким характеризуються двадцяті роки минулого століття. Саме цьому трагікомедія не втрачає свою актуальність і в наші часи...

Марко Вовчок на своєму віку зазнала багато злого і доброго, смутку і радості, зрад і відданості, поразок і успіхів, розчарувань і захоплень. В її долі були і незаслужені образи недоброзичливців та заздрісників, і мстиві наклепи, і люти нападки, зокрема, тих «сестер та братів по перу», які звинувачували її в тому, що вона «вкрала» їхню славу...

Коли я чую чудове українське ім’я Катерина, в моїй уяві одразу ж постає овіяний сумом і смутком образ головної героїні однойменної поеми Т. Г Шевченка. З дитиною на руках, у латаній світиці, «на плечах торбина, а в руках ціпок», ціпок, яким вона захищала свого сина і себе від злих людей, злих собак і злої долі...

Ми дихаємо, живемо, працюємо. І часто, занадто часто, не помічаємо навколо себе нічого, окрім своїх проблем. Але нас оточує безліч живих істот, про яких ми не пам'ятаємо в повсякденній суєті. Наприклад, дерева – живі, як люди. Як і люди, вони теж живуть, дихають, ростуть, працюють...

«Герой – людина, що здійснює акт самопожертви заради загального блага». Спробуємо на основі цього визначення скласти портрет сучасного героя. Що ж, герой – це, в першу чергу, людина! Але не кожна людина є людиною, а тим більше, героєм. Якими ж якостями треба володіти, щоб наблизитися до заповітного статусу героя нашого часу?..

Найважливіше, що є в житті кожної людини – це її родина. Адже родина – це найрідніші, найближчі люди, які допомагають нам у складних ситуаціях, які дарують нам тепло і яких ми дуже любимо. Родина – це безпечний і затишний рідний дім, це наш маленький світ, в якому все дороге, звичне і зрозуміле...

Термін «розстріляне відродження» вперше з’явився у закордонній українській діаспорі і його виникнення приписують літературознавцю Юрію Лавриненко, який вжив це словосполучення як назву збірки найкращих поезій українських авторів 20-30 років минулого століття. За період с 1920 по 1930 рік українська культура і література, здається, компенсувала три століття відставання, а на терені Вітчизни навіть переважила вплив інших культур, зокрема російської. По деяким даним, у 1925 році в Україні налічувалося п’ять тисяч письменників та інших літературних діячів...

Напевно, у кожної людини будуть свої визначення щастя, тому що це риторичне питання, на яке люди відповідають століттями і на яке не може бути однозначної відповіді. Питання це відноситься до області філософії, а вона, в свою чергу, не є наукою точною, математичної . Тут немає аксіом і формул, але це не позбавляє її привабливості, скоріше навпаки...