На життєвому шляху сучасного українця досить часто виникають проблеми, які змушують майже щодня ставати перед вимушеним, іноді дуже важким вибором. Що ж казати про Україну в цілому, якщо кожен її громадянин стоїть на роздоріжжі? А потім ще й політики з газет і екранів телевізорів журять співвітчизників за те, що ті залишають рідну землю у пошуках кращого життя і їдуть за кордон. Звісно, їм, добре забезпеченим матеріально, не зрозуміти пересічних українців, бо кажуть же, що «Ситий голодному не товариш»...

Великими пластівцями сиплеться сніг, покриваючи тротуар та проїжджу частину вулиці, дахи будинків, гаражів, осідаючи на гілках дерев. Я виходжу зі свого під'їзду...

Тарас Григорович Шевченко – найвидатніший поет усіх часів, справжній геній українського народу. Він зробив безцінний вклад у духовну скарбницю наших співвітчизників і усього людства, а своєю творчістю він досягнув світового рівня. Довершені твори великого Кобзаря й донині сіють зерна добра і світла, сяють незгасимим полум’ям проникливої мудрості, безкомпромісності і справедливості...

У будь-які часи знаходилися сміливі люди, які щиро прагнули до об’єднання українського народу, до збереження української державності. Дуже довго це не вдавалося, та українські поети і письменники не раз торкалися цієї теми та відображували її у своїх творах. Одним з перших в українській літературі питання боротьби українського народу за свободу та незалежність торкнувся талановитий український письменник М. Куліш. Герої його творів перші перенесли боротьбу проти зовнішніх ворогів на внутрішніх і направили свої зусилля на здобуття релігійної, політичної та національної свободи і незалежності...

Відомий український письменник В. Підмогильний у своєму романі «Місто» намагається осмислити одвічну проблему багатогранності людської душі, намагається знайти рішення і робить це, не кидаючись у крайності і не моралізуючи їх. Робить це автор через розкриття образу головного героя твору Степана Радченка, вихідця з села, який будь-якою ціною намагається закріпитися у міському суспільстві...

Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що проклену святого бога,
За неї душу погублю.
Т. Шевченко

Т. Г. Шевченко – не тільки найвидатніший український поет, а й етнограф, фольклорист, мислитель, історик, драматург, художник і прозаїк. Після себе він залишив надзвичайно велику і цінну творчу спадщину – більше тисячі різноманітних творів. Геній Т. Шевченка на диво багатогранний. Великий Кобзар українського народу написав дев’ять повістей, створив велику кількість драматичних творів, а його поетична спадщина зібрана у відомому всьому світові «Кобзарі»...

У нашу епоху всіх людей хвилюють проблеми навколишнього середовища. Змінюється уявлення про природу як про скарбницю невичерпних багатств, звідки можна брати нескінченно, не замислюючись над їх відновленням. Тепер з кожним роком все більшого значення в житті людини набуває проблема раціонального використання природних ресурсів Землі і підтримування сприятливого стану середовища...

Геній українського народу, видатний поет Тарас Григорович Шевченко зробив неоціненний вклад у світову духовну та літературну скарбницю. Це був перший український поет, який сягнув такого рівня. Його довершена творчість й досі сіє зерна добра і світла, палахкотить незгасимим полум’ям проникливої мудрості і безкомпромісної справедливості...

Варіант перший.

«Не все те золото, що блищить» - відоме всім прислів'я. Його можна завжди пояснити і буквально, і символічно. Так, наприклад, воно може означати, що не всякий блискучий предмет зроблений із золота...

Варіант другий.

Усна народна творчість – це найдавніший вид мистецтва. Велике місце в ньому займають прислів'я та приказки. Наші пращури хотіли передати через них свої знання, досвід, прагнули, щоб ми стали добрими, розумними і справедливими...

В основу сюжету роману І. Багряного «Тигролови» покладена оповідь про долю українського юнака Григорія Многогрішного, засудженого радянською владою за «зраду Батьківщині». Йому вдається втекти з етапного ешелону і знайти своє щастя у далекому Сибіру, зустрівши в нетрях тайги своїх земляків і просто добрих людей. Символічно, що, виходячи на охоту разом з родиною мисливців Сірків, він брав участь у полюванні і при цьому сам залишався тигром, на якого полювали органи НКВС.