У центрі повісті Коцюбинського - двоє закоханих: молодий парубок Остап і заміжня жінка Соломія. дуже засмучена звісткою про намір її коханого тікати із села аж за Дунай: «Тікаєш... покидаєш мене... І отсе я лишуся сама з тим осоружним чоловіком». Але любов до Остапа перемагає її власні почуття: «Тікай, Остапе, тікай, серце». Прийняла це рішення, мов відірвала кусок серця. 
То як же треба кохати, щоб покинути рідний дім, хоч і не дуже радісне, але все-таки, більш-менш, спокійне життя, і піти за Остапом, єдиним і дорогим! Піти в невідомість, неймовірні труднощі доріг і небезпек. Піти світ за очі, аби тільки бути разом зі своїм коханим...

Василь Симоненко у своїй поезії звертається до усіх тих тем, які споконвіку хвилювали митців і складали основу будь-якої поетичної творчості, серед них любов до Батьківщини та рідної природи, віра у духовну силу свого народу, філософські роздуми над призначенням людини на землі, оспівування глибокого і пристрасного кохання. До якої б теми не звертався Василь Симоненко, він вносив до неї власний авторський стиль, свій світогляд, оригінальну та яскраву образність...

Мабуть, кожна людина хоча б раз у своєму житті умислюється над сенсом свого існування і прагне усвідомити своє призначення у світі. Щоб життя було не порожнім, а цілеспрямованим, ми випробовуємо себе в різних галузях, шукаємо мету свого життя...

Це ідеал людини, що цілеспрямовано простує до мети, викликаючи захоплення, а часом і заздрість та єхидство, надто коли «спіткнеться» на очах натовпу...

Печорин Григорій Олександрович - головний герой роману, за своїм типом пов'язаний з персонажами психологічних романів Р. Шатобриана("Рене, або Наслідки пристрастей"), Б. Кон-стана("Адольф"), Э. Сенанкура("Оберман"), А. де Мюссе("Сповідь сина століття"), незавершеного роману Н. М. Карамзіна "Лицар нашого часу" і роману у віршах А. С. Пушкіна "Євгеній Онєгін"(походження прізвища "Печорин" від назви річки Печори, як і прізвища "Онєгін" - від назви річки Онеги, відмічене ще В. Г. Белинским)...

Спогади М. Стельмаха про своє дитинство лягли в основу повісті «Гуси-лебеді летять». Головний герой твору — хлопчик Михайлик, в якому легко впізнати самого письменника...

Опис

"...в яснозеленій одежі, з розпущеними чорними з зеленим полиском косами,розправляє руки і проводить долонею по очах."

Турботлива, добра...

Леся Українка мріяла створити твір, у якому вона щедро використала б багатства народної фантазії, втілені у повір'ях, переказах і легендах, відомих їй з дитинства. Майстерно втіливши цю мрію, Леся Українка створила безсмертну драму-феєрію «Лісова пісня»...

Чарівний, казковий світ розкривається перед читачем у драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». Цікавим він постає не тільки з боку композиційної побудови, а насамперед багатошаровим смисловим навантаженням. Багатьох філософських питань торкаються головні герої протягом усього дійства...