Уважаю, що природа й справді наш спільний дім — і тому, що всі ми частина природи, певною мірою її діти, і тому, що живемо серед природи...

Я цілком погоджуюсь із цими заповідальними словами поетеси Ліни Костенко, тому що в них глибока правда людяного ставлення до світу...

Ми, молоде покоління, живемо в надзвичайний час. Усі мали надію, як тільки Україна стане самостійною, то буде краще. Але багато проблем впало на нашу молоду державу. Економіка не завжди стабільна, не всім вистачає робочих місць. Люди втрачають віру в краще майбутнє. Як тільки небезпечно — втратити останню надію. Сподівання на кращі зміни в житті поки що не здійснились...

Багатостраждальною і довгою була дорога українського народу до власної держави — через століття царського свавілля та іноземного гніту, через більшовицькі голодомори і ГУЛАГи, через фізичне знищення національної інтелігенції та сільського господаря, крізь лихоліття Другої світової війни. Українська держава формувалася упродовж тривалого часу. Народ України віками творив свою незалежність, не раз виборюючи її і, на жаль, втрачаючи...

Людина нашого часу стоїть на межі не тільки екологічної катастрофи, але й духовної. Чомусь усі моральні та духовні цінності відійшли сьогодні на другий план. Кожен день, клопочучись у кошику дрібних справ, забуваємо про інше життя — про життя душі, совісті, моралі. Людина XXI століття серед неживих предметів та різних матеріальних благ, які сама витворила, забула про те, що вона — жива істота і не може жити бездумно, не згадуючи минулого. А воно, минуле наших предків, — це наша гордість. Недаремно у народі кажуть: "Перед минулим здіймімо капелюха, перед майбутнім засукаймо рукава."...

Є на світі моя країна, найчарівніша, як перлина. В моїм серці вона єдина. Це моя Україна». У кожного з нас одна єдина Батьківщина. Перш за все, це те місце, де ми народилися і виросли, яке ні раз і не двічі ми проміряли своїми ногами...

Слово «екологія» в перекладі з грецької означає наука про дім. Зараз багато людей у всьому світі занепокоєні проблемами екології, бо планета Земля – наш великий спільний дім. І від того, наскільки в ньому все добре, залежить здоров’я та добробут кожного з нас. За останні десятиліття на Землі трапилося багато катастроф, основним чинником яких стала діяльність людини. Вибухи атомних станцій, аварії нафтових танкерів в океанах, вирубка лісів, знищення рослин та тварин, забруднення повітря та води викидами заводів та вихлопами автомобілів тощо… Страшно уявити, що за короткий проміжок часу людина накоїла стільки лиха на планеті...

Збереження природи стало актуальним у наш час— епоху інформаційного буму, шаленого розвитку науково-технічного прогресу, атомної ери. Жак Кусто відзначав, що раніше природа лякала людину, а тепер людина стала загрозою для природи. Розвиток цивілізації досяг значення планетарної біохімічної сили. Зараз немає жодного місця на планеті, якого б не торкнулась рука людини...

На землі здавна були три духовно найважливіших місця. Це Ватикан у Римі, Мекка у країнах ісламу та Києво-Печерська лавра у Києві (Україна)...

Однією з найвагоміших пам’яток історії культурного та духовного розвитку нашого народу в усі часи була та й залишається зараз Києво-Печерська лавра, споруди якої розташовані на території сучасного Києва...