Роман «Айвенго» читаєш на одному диханні, відірватися від його сторінок неможливо ні на секунду: настільки захоплює сюжет! Для мене «Айвенго» - це казка про середньовічну Англію, про лицарів і прекрасних леді, про замки і битви у їхніх стін, про турніри та пригоди, про бенкети, про честь і гідність, про вірність батьківщині і своєму народові, про трагічні долі, про добро і зло, про те, що було і що назавжди залишиться в пам'яті: хатина відлюдника з Копменхерста, нещасливий замок Торкілстон, «Воскресіння Ательстана», «Pax vobiscum» одягненого в чернечу рясу Седріка і багато інших яскраві епізодів, які не мають аналогів, вражаючих і незабутніх...

Самим відомим твором Уайльда є роман «Портрет Доріана Грея». У передмові до роману автор виклав парадокси своєї естетики, стверджуючи, що мистецтво, яке підноситься над життям і насолода – найважливіше в житті...

Мілорад Павич – відомий сербський письменник, фахівець з класичної філології, один з найяскравіших представників літературного постмодернізму, якого літературні критики назвали «першим письменником третього тисячоліття». Вже самі назви і підзаголовки його творів – п’єси «Вічність і ще один день» (Меню для театральної вечері), романів «Внутрішня сторона вітру» (Роман Клепсидра), «Остання любов у Константинополі» (Посібник для ворожіння), «Пейзаж, намальований чаєм» (Роман для любителів кросвордів), переносять читача у незвичний, таємничий, химерний світ...

Поезія – це душа подвигу, яка звертає красу в добро.

М. Пришвін

О. Блок ще задовго до Жовтневої революції звернувся у своїй творчості до теми старого і нового світу. «Старий» світ вимальовується ще у вірші «Русь». У ньому Русь старого світу представлена ​​як Русь язичницька, злиденна, повна чаклунів і багатоманітних народів, позбавлена ​​спільної віри. «Новий» світ приходить на зміну старому, він сповнений рятівної віри, він приносить із собою благо, надію. У вірші «Росія» світ залишається жебраком, але в ньому вже зароджується рух, Росія постає вже на іншому етапі. І цей новий етап чомусь близький етапу раннього християнства, який змінив язичницький світ...

Роман О. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін» по праву вважається головним твором письменника. Бєлінський назвав роман «енциклопедією російського життя», тому що в ньому відбилися всі сфери життя Росії 20-х років XIX століття. Величезну роль у романі відіграє образ автора, бо саме він з найбільшою глибиною і повнотою втілює в собі ті думки і переживання, які хвилювали передових людей того часу...

Відомий японський письменник Ясунарі Кавабата вважається одним з найвидатніших письменників минулого століття. У 1968 році цьому прозаїку було присуджено Нобелівську премію, яку він отримав за письменницьке мистецтво, що дозволило найбільш яскраво виразити сутність національного японського мислення...

Теоретичну і філософську основу постмодернізму кінця ХХ століття склали концепції, що були розроблені в рамках одного з напрямків передової філософської думки, який виник у США та Франції у 60-70-х роках. Його завданням було докладне дослідження тоталітарної свідомості і тоталітаризму взагалі, їх зв’язок з мовою і структурою літературних творів, боротьба з усіма видами тотальності. Саме це й пояснює, що ті форми знання, які претендували на універсалізм у мистецтві, у постмодернізмі виявилися неприйнятними...

Педро Кальдерон є відомим іспанським драматургом епохи бароко. Серед відомих у всьому світі творів цього письменника найбільшої популярності набула п’єса «Життя – це сон», сюжет якої став яскравим прикладом духовної еволюції людини...

У долі головного героя, Жульєна Сореля, автор відображає типові закономірності суспільного життя Франції в епоху Реставрації. Час Наполеона – час подвигів і звершень, злетів і падінь. Реставрація – занурення в повсякденне життя, де немає помсти героям. Письменник майстерно відтворює подробиці життя провінції і столиці, але головне – аналіз внутрішнього світу персонажа, його психологія. Шанувальник Наполеона, виходець з простолюду намагається знайти гідне застосування своїм здібностям. Він хотів би дерзати і битися . Але в нових умовах пробиватися до вершин означає лицемірити, викручуватися, пристосовуватися. І найжахливіше – зраджувати любов. ..

У XVI столітті Іспанія була світовою державою, що володіє величезними колоніями. Іспанцям належать в цей час чудові географічні відкриття. Іспанія, господиня на всіх морських просторів, після 1588, зазнавши поразки в морській битві з Англією, почала втрачати свою велич. На троні був Пилип II, який прославився кривавими перемогами над Фландрією та Німеччиною. За підтримки піратства, він успішно продовжував боротьбу за владу в колоніях...