Свої погляди на поезію Верлен виклав у вірші початку 70-х років "Поетичне мистецтво", де музичність вірша протистоїть визначеності змісту. Верлен радив звертатися до незрозумілих образів та віддавати перевагу нюансам, переливам, а не різким тонам. І хоча Верлен мав на увазі легку неточність уяви, такий принцип відкривав шлях алогізму. Сам Верлен не надавав своєму віршу значення програмного маніфесту, як пізніше сприйняли його поети-символісти. "Не можна ж розуміти "Поетичне мистецтво" буквально", - говорив Верлен, продовжуючи писати ясно та зберігати у своїй творчості традиційні розміри та рими...

Цей вірш відображає стан осінньої природи і одночасно внутрішній стан ліричного героя. Як змінюються пори року, так змінюється і людина, її почуття і настрої...

У будь-якому випадку треба чинити опір, захищаючи те, що дороге і те, що ти цінуєш, від тих стихій, що хочуть його зруйнувати, нехай навіть це доля людства. Але необхідно бути вище цього, як Сізіф, наприклад, не шукаючи при цьому божественної допомоги, адже саме в цьому доля людини...

Новела Д. Олдріджа «Останній дюйм» захоплює не тільки збігом досить дивовижних обставин, а й своїм великим внутрішнім драматизмом. Головний герой твору – досвідчений пілот, який через безробіття був вимушений взятися не за свою справу: йому доводиться спуститися на дно Червоного моря і провести підводні зйомки акул на замовлення телебачення, роблячи це з ризиком для життя...

Брита, темноволоса, з гострим носом, стурбованими очима і з жмутом волосся на лобі людина приблизно років тридцяти восьми». Ще у нього засалена шапочка з вишитою літерою «М», якою він дуже пишається. Ось такий він – Майстер, головний герой роману «М. Булгакова «Майстер і Маргарита». З Майстром ми знайомимося в психіатричній клініці професора Стравінського, куди ця неймовірна людина потрапила фактично з власної волі. Бути може, щоб втекти від любові, яка, на думку Майстра, могла зробити нещасною його кохану Маргариту, але, швидше за все – від самого себе. Майстер незвичайний – це треба визнати, і це спостерігається майже у всьому. Спочатку він працював у музеї і займався перекладами з різних мов, а потім взяв і виграв за облігації сто тисяч. Тут же він кинув службу і взявся складати роман про Понтія Пілата. Сміливий крок в той час, коли всю країну пронизував дух войовничого атеїзму і будь-яка згадка біблійних сюжетів категорично осуджувалося. Чи знав Майстер, що , взявшись за подібну роботу, він може викликати нападки літературних критиків, газетне цькування і нерозуміння. Напевно знав. Але хіба був би він Майстром, якби його це налякало? І чи могло щось взагалі налякати людину, поряд з якою перебувала кохана, та, яку він любив ще до того, як зустрів на Тверській з огидними жовтими квітами в руках...

Роман А. Камю «Чума» був написаний в 1947 році і дуже швидко став надзвичайно популярним. З тих пір твір був неодноразово перекладений багатьма мовами. Зміст роману вичерпується історією епідемії чуми, яка обрушилася на місто, і, незважаючи на те, що історія епідемії описана достатньо реалістично, роман все ж є чимось більшим. Це роман-притча, і тому його загальні ідеї набагато глибші, ніж здається на перший погляд. Твір містить позачасовий і загальнолюдський підтекст...

У VIII – IV столітті до нашої ери, у зв'язку з тим, що навколо панувала напружена атмосфера і всюди були війни, в Спарті була створена абсолютно унікальна методика виховання. В одній зі своїх праць Аристотель каже: «в Лакедемоні практично все виховання молоді та майже вся система законів підстроєна під військові цілі». Зрозуміло, очевидним є те, що держава бачила своєю головною метою створення чудової військової нації. Тому всі свої сили Спарта направила на розвиток майбутнього покоління, сильного у фізичному плані, а також пристосованого до виживання в самих жахливих умовах...

Великий російський письменник Федір Михайлович Достоєвський увійшов в літературу в пору панування в ній гоголівського напряму, в пору, коли досягла зеніту діяльність В. Г. Бєлінського. Герцен, Огарьов, Буташевич-Петрашевський, долучаючись до соціалізму, шукали шляхи зміни суспільного ладу Росії. Молодий Достоєвський палко підтримував революційні настрої в країні. Він був активним учасником гуртка М.В.Буташевіча-Петрашевського. Цей гурток бал дуже популярний серед революційно налаштованої молоді наприкінці 40-х років 19-го століття. Етичний ідеал Достоєвського був сформований під впливом утопічного соціалізму з його високим гуманізмом, співчуттям пригнобленим, з опорою на християнську мораль...

Із всіх живих істот на землі сміятися вміє тільки людина. То зовсім не дивно, що саме в літературі, яка вважається втіленням найвищих духовних злетів талановитих людей, широко вживаються комічні образи і смішні події, найважливішими різновидами яких є сатира і гумор...

На зламі XIX-XX століть життя позначалося загальною кризою, що охопила майже усі сфері – політику, економіку, культуру. Але передчуття близьких соціальних та економічних перетворень, невпевненість у майбутньому, ідейний розрух у настроях сповнювали людей не тільки тривогою, а й заохочували до пошуку нових ідеалів як у реальному житті, так і в культурі та літературі...