Роман А. Камю «Чума» був написаний в 1947 році і дуже швидко став надзвичайно популярним. З тих пір твір був неодноразово перекладений багатьма мовами. Зміст роману вичерпується історією епідемії чуми, яка обрушилася на місто, і, незважаючи на те, що історія епідемії описана достатньо реалістично, роман все ж є чимось більшим. Це роман-притча, і тому його загальні ідеї набагато глибші, ніж здається на перший погляд. Твір містить позачасовий і загальнолюдський підтекст.

Перші начерки роману А. Камю «Чума» були зроблені автором ще на початку 1941 року, коли він працював учителем в Орані. Перший варіант твору був готовий в 1943 році, але письменника він не задовольнив, тому Камю продовжив роботу над романом, розбавляючи фабулу новим життєвим досвідом – досвідом учасника руху опору.

Роман було надруковано у післявоєнний час, в 1947 році. Він став закінченим втіленням того, що письменник пережив і осмислив і у роки важких випробувань, став відкриттям нових істин, втіленням світоглядних зрушень. «Чума» однозначно знаменує перехід від самобутнього бунтарства до визнання громадськості, боротьбу якої необхідно розділити. Чума – образ алегоричний, але очевидне його значення розпізнається без особливої праці: «коричнева чума», фашизм, війна, окупація. Точність домінує, вона являє собою обов'язковий атрибут оповідача і нову якість методу Камю, який опановує історизмом і конкретно-історичним знанням.

Фабула роману «Чума» – це хроніка року чуми в Орані, жахливої епідемії, яка кинула громадян в глибину страждань і смерті. І написаний цей літопис людиною, що визнавала тільки факти і прагнула до докладного їх викладу, нічим не поступаючись заради прикраси художнього стилю. Автор цього літопису – доктор Ріє, людина, яка за своїм інтелектуальним змістом і за характером роботи приймає логіку та розум, і не приймає ірраціональності, хаосу і двозначності. Але це стосується тільки хроніки, сама ж чума, образ, який створюється у романі – міфічно багатозначний і багатоплановий.

І правда, роман в його філософському та інтелектуальному сенсі можна розглядати як своєрідний авторський монолог, який розбитий на окремі частини, що вручили різним персонажам. Однак, це природно для філософського роману. Система образів роману складається з двох протилежних груп героїв – представників двох реальностей: зло – чума, добро – доктор Ріє. Є ще декілька героїв, приналежність яких вельми сумнівна, як отець Панлю або Раймон Рамбер. Їх ставлення до ситуації можна визначити в ході детального вивчення їх образів. Вибір , який робить доктор Ріє – природний для нього, як для людини, яка має знання.

Формування поглядів А. Камю відбувається під впливом другої світової війни, часу, коли він брав участь у французькому русі Опору: на його погляд бунт проти абсурду – це бунт в ім'я солідарності людей. У романі «Чума» Камю описав безліч реакцій на чуму.

Письменник стверджує, що чума руйнує не тільки тіло, а й калічить душу. Чума – це спосіб мислення, замкнутий на власній особі. При цьому автор стверджує, що люди, за своєю природою, більше добрі, ніж злі, але й духовна цінність здатна до такого ж руйнування. І правильним єдиним рішенням є протистояння злу, навіть коли немає ніяких перспектив і надій на майбутнє.