Главная » Статьи » Сочинение |
В разделе материалов: 437 Показано материалов: 161-170 |
Страницы: « 1 2 ... 15 16 17 18 19 ... 43 44 » |
Гончаров Иван Александрович родился 6 июня 1812 г. в состоятельной купеческой семье. Отец Александр Иванович неоднократно избирался городским головой Симбирска. Он скончался, когда Ивану было 7 лет. Воспитанием занималась мать, Авдотья Матвеевна, а также бывший морской офицер Николай Николаевич Трегубов, человек передовых взглядов, знакомый с декабристами... |
Сочинение на тему: Идеальный женский характер в представлении И. А. Гончарова (По роману "Обломов").
"Она мигом взвесила свою власть над ним, и ей нравилась эта роль путеводной звезды, луча света". |
У кожної людини, не дивлячись на її вік, обов'язково має бути хобі У кожного з нас має бути таке заняття, яким ми будемо з задоволенням займатися у вільний час. Для мене таким заняттям є сучасні танці... |
У позаминулому році ми отримали квартиру в новому районі . Я був дуже радий тому, що у мене з'явилася своя кімната. Вона не дуже велика, але затишна і світла, тому що знаходиться на сонячній стороні. Вранці сонечко спочатку будить мене, а вже після поступово добирається до батьківської спальні... |
Пам’ятник, який височить на майдані Роксоляни у центральній частині Рогатина, стародавнього міста, в якому народилася ця незвичайна українська жінка – пам’ятник багатостраждальній долі української жінки, яка зуміла вижити у вирію людського буття, яку «били, вбивали і в полон забирали»... |
З давніх-давен склалося так, що кожна держава має державні та деякі інші додаткові символи, головними серед яких є герб країни, її прапор і гімн. Гербом України зараз прийнято вважати тризубець. Але це дещо не так, адже це лише малий герб країни, а над головним робота й досі не закінчена. Та так чи інакше, але саме тризубець, у будь-якому випадку, буде складати основу великого українського герба. Цей символ нашими співвітчизниками використовувався ще в середньовіччі. Пізніше тризубець став знаком деяких великих князівських родів Київської Русі, зокрема Данили Галицького, Володимира Великого і князя Святослава... |
Наша земля, наче жива істота, викликає співчуття, адже вона уся заражена хімічними відходами підприємств, розкопана до мертвого піску. Адже й справді, наша земля є живою істотою, бо чому б тоді наші предки називали її сестрою і матір’ю? Наші сучасники не можуть собі це уявити, бо вважають себе найголовнішими на землі і відмовляють в розумі усім іншим істотам. Але ті, хто працює на землі, хто до неї близький, впевнені, що якщо любиш землю, вона тобі обов’язково віддячить... |
«Учитесь, читайте, і чужому навчайтесь, й свого не цурайтесь…» - ці слова великого Кобзаря українського народу Т. Г Шевченка не втратили актуальності і в наші часи. На жаль, проблема відірваності наших співвітчизників від свого коріння, їх незнання історії свого краю і Вітчизни, незнання свого роду і походження залишається особливо болючою й сьогодні. Та причиною нашого всенародного лиха є не тільки це. Адже ще більш болючим для справжніх українців є факт небажання окремих представників нашого народу зберігати і примножувати українські традиції та звичаї, знати рідну мові і спілкуватися саме нею. Прикро й те, що немало українців набагато краще знають іноземну мову і іноземні традиції, ніж свої... |
Тарас Григорович Шевченко – видатний поет і вірний син українського народу. Він щиро любив свою Батьківщину, мріяв про незалежність та свободу. Куди б не закидала його доля, де б він не був, Т. Шевченко ніколи не забував рідні місця і завжди прагнув повернутися до рідної країни, прагнув зустрітися зі співвітчизниками і однодумцями. Роздуми великого Кобзаря над долею свого народу, любов до Батьківщини, печаль і туга за нею під час перебування на чужині висловлені у багатьох його поетичних творах... |
Мабуть, якщо говорити про мої улюблені салати, то одним з перших на думку спадає вінегрет. Цей салат з красивою французькою назвою нерідко з'являвся на нашому столі ще тоді, коли я була маленькою дівчинкою і зовсім не цікавилася кулінарією. Пройшли роки, але моя мама так само часто балує їм домочадців. Напевно, якби свого часу саме мама не прищепила мені любов до деяких страв, вони могли б так і не з'явитися тепер уже в моєму власному меню. Але, на щастя, все склалося вдало, а тому сьогодні я вважаю своєю улюбленою стравою саме вінегрет... |