| Главная » Статьи » Стислі перекази » Українська література скорочено |
Глібов Леонід — Щука (скорочено)
| На Щуку хтось бомагу в суд подав, Що буцімби вона такеє виробляла. Що у ставку ніхто життя не мав: Того заїла в смерть, другого обідрала. Піймали Щуку молодці Та в шаплиці (1) Гуртом до суду притаскали, Хоча чуби й мокренькі стали. На той раз суддями були Якіїсь два Осли, Одна нікчемна Шкапа Та два стареньких Цапа — Усе народ, як бачите, такий Добрячий та плохий. За стряпчого (2), як завсігди годиться. Була приставлена Лисиця... А чутка у гаю була така. Що ніби Щука та частенько. Як тільки зробиться темненько, Лисиці й шле — то щупачка (3), То сотеньку карасиків живеньких Або линів гарненьких... Чи справді так було, чи, може, хто збрехав (Хто ворогів не мав!), — А все-таки катюзі, Як кажуть, буде по заслузі. Зійшлися судді, стали розбирать: Коли і як воно, і що їй присудити? Як не мудруй, а правди ніде діти. Кінців не можна поховать... Не довго думали — рішили — І Щуку на вербі повісити звеліли. — Дозвольте і мені, панове, річ держать, — Тут обізвалася Лисиця. — Розбійницю таку не так судить годиться: Щоб більше жаху їй завдать І щоб усяк боявся так робити, — У річці вражу Щуку утопити! — Розумна річ! — всі зачали гукать. Послухали Лисичку І Щуку кинули — у річку. (1) Шаплик — посудина з ручками для носіння рідини. (2) Стряпчий — адвокат, захисник обвинуваченого в суді. (3) Щупачок, щупак — самець щуки. Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): Байка "Щука" Л. Глібова — гостра сатира на несправедливий суд, у якому нікчемні судді могли засудити безневинну людину. Такі шахраї, як лисичка, за хабарі вміють повернути справу на користі кривдника, ввести в оману суддів. І донині часто користуються крилатим висловом із байки — "І щуку кинули у річку", — коли хочуть сказати, що замість заслуженого покарання хтось потрапив у свою рідну стихію, у звичну обстановку й уникнув відповідальності за свої ганебні вчинки, за злочини. | |
| Просмотров: 794 | |
| Всего комментариев: 0 | |