Цей вірш відображає стан осінньої природи і одночасно внутрішній стан ліричного героя. Як змінюються пори року, так змінюється і людина, її почуття і настрої.

Осінь - час переоцінки того, що минуло, і підготовки до чогось нового, невідомого. Також присутній образ годин, які відраховують миті життя.

Ліричний герой занурюється в дитячі спогади, але через хвилину він знову опиняється віч-на-віч з осінньою нудьгою.

У кожній строфі вірша змінюється мелодія і настрій. Якщо в перших двох частинах смуток переривають бій годинника і поглиблення в спогади, то в третьому уповільнений ритм ускоряеют пориви вітру.

Мертвим листом осіннього листопаду стає душа ліричного героя, яка потрапила під владу фатальності долі.

Осінь зображується не як пору року, а як хандра, втома, втрата чогось прекрасного, наближення смерті.