Тепле і радісне , що несе оновлення всій природі , літній дощ – довгоочікуване і неймовірно приємне явище для змучених спекою лісів і полів , запорошених вулиць і будинків. Галасливий літній дощ раптовий і підступний, але його уявна суворість миттєво тане , віддаючи цілющу вологу всім , хто жадає її цілющої сили .

Принадність літнього дощу незаперечна , його виразний шум немов говорить про те , як страждає земля , і напоїти її – найперше завдання природи . Повновагі краплі падають на траву , листя дерев , дахи будинків і , зливаючись у швидкі струмочки , стрімко скочуються на вдячну землю.

Як чудово підставити обличчя і долоні цьому чарівному потоку , який остуджує гарячу шкіру , омиває і омолоджує не тільки тіло , а й душу. Літній дощ – це юність і гарячність самої природи , і так солодко віддатися його прохолодним і свіжим струменям . Кожна крапля літнього дощу – це енергія і сила, що бадьорить , і кожна жива клітина відчуває і жадібно п’є цю цілющу вологу .

Дощ радує всіх навколо . Він забарвлює листя дерев більш яскравими і свіжими фарбами. Він робить озера і річки повноводними , землю – теплою і вологою , так що зелені паростки молодої трави охочіше і жвавіше прибиваються крізь її родючу товщу . Щедрим  стає літній дощ для засіяних полів , і серце радіє струнким хлібах , рясно зрошуваних струменями лагідного літнього дощику.

Хто бачив небо під час літнього дощу , ніколи не забуде цей сіро -сталевий відтінок з блакитними проблисками річної блакиті. Навіть похмурі хмари своєї свинцевою вагою не можуть затьмарити цієї картини.

Невірно те , що під час дощу природа плаче. Навпаки , вона радіє своєму оновленому вигляду , і якщо краплі дощу – це сльози , то сльози тільки радості і безпосередньо – дитячого розчулення .