За три дні Новий рік, а Вітько досі в постелі. Поставила мама перед ліжком ялинку, повісила на неї чимало прикрас, цукерки та яблука. Увечері засвітились на ялинці лампочки.

Настав останній перед Новим роком ранок. Подивився Вітько у вікно. Побачив трьох маленьких горобчиків. Скачуть, їсти шукають. Жаль стало йому пташок. Вітя каже мамі:

— Мамо, влаштуймо і горобчикам ялинку.

— Як? — здивувалася мама.

— Гляньте, як,— відповідає Вітько.

Застромив гілку ялини в коробку від цукерок, насипав зерна і крихт.

Винесла мама ту маленьку ялинку й поставила на подвір’ї. Побачили горобчики, прилетіли до зерна, бенкетують, весело цвірінькають.

Ну й радісний був Новий рік у Вітька!