- Привіт, Мишко, як справи?

- Привіт! Ти бачиш, Яночко, я по вуха у пригодах. Вчора їздили на велосипеді з другом до річки, так назад пленталися пішки сім кілометрів, ще велосипеда на собі несли.

- І як, прийшли?

- Ха, краще сказати: «доповзли» або «дошкандибали».

- А чому ж ви добиралися пішки?

- А тому що біля річки хтось швендяв. Поки ми купалися, поцупив переднє колосо та й учимчикував. Зробив нам сюприз!

- Слухай, Мишко, скільки слів цікавих є в мові з приводу твоєї ситуації!

- Оце тільки й втішає, що мова в нас багата. А от люди деякі зустрічаються, що заслуговують лозини...