Главная » Статьи » Стислі перекази » Українська література скорочено |
Жиленко Ірина — Жар-Птиця (скорочено)
Сусідка моя — чарівниця — годувала надвечір родзинками у клітці золоту Жар-Птицю з очима-намистинками. І як воно трапилось — хто його зна, та тільки дверцят не замкнула вона. Рвонулась на волю чудесна Жар-Птиця. 1 враз освітилась казково столиця. Дорослим і дітям яснішали лиця: "Як хороше жити під сонцем Жар-Птиці!" І тільки ота трьохсотлітня ґава, яка себе називала Павою (старезна, без ока, та ще й кульгава), знайшла Жар-Птицю непристойно яскравою. Зчинила люту стрекотняву: — Вона яскра-яскра-яскра-а-ва! Ганьба! Таку нескромну птицю тримать годиться тільки в клітці! — Вже третій день нема Жар-Птиці. І людям посмутніли лиця. О, не сумуйте! її нема, бо — розумієте? — зима. Жар-Птиця ж — птаха екзотична, південна, до снігів незвична. Ну, от і простудилась трішки. Лежить вона терпляче в ліжку, п'є молоко, клює родзинки, чита "Барвінок" і "Мурзилку". Пішли на лад у неї справи. І скоро знов злетить вона на злість лихим, кульгавим ґавам, на новорічну радість нам! Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): Хто не мріє про свою Жар-Птицю, яка б осявала життя, виконувала бажання! Така птиця була у сусідки в клітці. І ось раптом вирвалася на волю. Тепер вона засяяла всім! І тільки гава була незадоволена, адже нею ніхто так не захоплювався, не милувався. Тому вона осудливо заявила, що Жар-Птиця "непристойно яскрава". А далі йде фантастично-гумористична картинка: Жар-Птиця, ніби звичайна дитина, застудилася й лікується, як це роблять люди. І буде приносити всім радість "на злість лихим, кульгавим гвам"! "Дуже добре, коли в житті є місце яскравим особистостям, фантазії та мрії", — говорить своєю поезією "Жар-Птиця" І. Жиленко. | |
Просмотров: 817 | |
Всего комментариев: 0 | |