Главная » Статьи » Стислі перекази » Українська література скорочено |
Та, ой, як крикнув же та козак Сірко (скорочено)
Та, ой, як крикнув же та козак Сірко. Та, ой, на своїх же, гей, козаченьків: "Та сідлайте ж ви коней, хлопці-молодці, Та збирайтеся до хана у гості!" Та туман поле покриває. Гей, та Сірко з Січі та виїжджає. Гей, та ми думали, та ми ж думали. Що то орли та із Січі вилітали, — Аж то військо та славне Запорозьке Та на Кримський шлях з Січі виїжджало. Та ми ж думали, ой, та ми ж думали, Та що сизий орел по степу літає, — Аж то Сірко на конику виїжджає. Гей, ми ж думали, ой, та ми ж думали, Та що над степом та сонечко сяє. — Аж то військо та славне Запорозьке Та на вороних конях у степу виграває. Та ми думали, ой, та ми ж думали. Що то місяць в степу, ой, зіходжає, — Аж то козак Сірко, та козак же Сірко На битому шляху на татар оступає. Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): Потреба постійно захищати свій рідний край від ворогів привела до створення Запорозької Січі. Свою могутність і славу Січ здобула завдяки чіткій організації, мужності, самовідданості козаків на чолі ч своїми кращими обранцями — отаманами. Кошовий отаман Сірко порівнюється у пісні із сизим орлом, а військо — із сонечком. Так виразилася всенародна любов до своїх захисників. Пісня має характерні ознаки — повтори, вигуки, пестливо-зменшувальні слова, поетичний паралелізм, коли явища природи зображуються паралельно з явищами людського життя. | |
Просмотров: 710 | |
Всего комментариев: 0 | |