Главная » Статьи » Стислі перекази » Українська література скорочено

Календарно-обрядові пісні — Маяло житечко, маяло (скорочено)
Маяло житечко, маяло,
Як у полі стояло,
А тепер не буде маяти,
А буде в стодолі (1) лежати.
До межі, женчики, до межі,
Бо мої пиріжечки у діжі.
До краю, женчики, до краю,
То я вам пиріжечка покраю.
Котився віночок по полю,
Просився у женчиків додому:
— Возьміте мене, женчики, з собою
Та занесіть мене до господаря в стодолу,
Бо я вже в чистім полі набувся,
Буйного вітречку начувся.
Од ясного сонечка нагрівся,
А дрібного дощику напився;
Нехай же я у стодолі одпочину,
Поки вивезуть знову на ниву.
(1) Стодола (клуня) — будівля для зберігання врожаю, для молотьби.

Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):
Збирання врожаю, жнива — це вінець праці хлібороба, його надій та сподівань. Тому ця праця, хоч і була важкою, усе ж вважайся святом, супроводжувалася піснями. Коли поверталися додому, кращій жниці одягали на голову вінок із колосся, прикрашений квітами. Перший сніп (або останній) урочисто несли додому, ставили на покуті й тримали до Різдва. Хліб — невід'ємна частина людського життя, тому до нього ставляться з великою пошаною, і в обжинковій пісні "Маяло житечко, маяло..." жито виступає як дійова особа.
Категория: Українська література скорочено | Добавил: ZHJulia (02.04.2015)
Просмотров: 911 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
avatar