Главная » Статьи » Стислі перекази » Українська література скорочено |
Календарно-обрядові пісні — Маяло житечко, маяло (скорочено)
Маяло житечко, маяло, Як у полі стояло, А тепер не буде маяти, А буде в стодолі (1) лежати. До межі, женчики, до межі, Бо мої пиріжечки у діжі. До краю, женчики, до краю, То я вам пиріжечка покраю. Котився віночок по полю, Просився у женчиків додому: — Возьміте мене, женчики, з собою Та занесіть мене до господаря в стодолу, Бо я вже в чистім полі набувся, Буйного вітречку начувся. Од ясного сонечка нагрівся, А дрібного дощику напився; Нехай же я у стодолі одпочину, Поки вивезуть знову на ниву. (1) Стодола (клуня) — будівля для зберігання врожаю, для молотьби. Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): Збирання врожаю, жнива — це вінець праці хлібороба, його надій та сподівань. Тому ця праця, хоч і була важкою, усе ж вважайся святом, супроводжувалася піснями. Коли поверталися додому, кращій жниці одягали на голову вінок із колосся, прикрашений квітами. Перший сніп (або останній) урочисто несли додому, ставили на покуті й тримали до Різдва. Хліб — невід'ємна частина людського життя, тому до нього ставляться з великою пошаною, і в обжинковій пісні "Маяло житечко, маяло..." жито виступає як дійова особа. | |
Просмотров: 911 | |
Всего комментариев: 0 | |