Главная » Статьи » Стислі перекази » Українська література скорочено |
Глібов Леонід — Муха й Бджола (скорочено)
Весною Муха-ледащиця Майнула у садок На ряст, на квітки подивиться, Почуть Зозулин голосок. От примостилась на красолі Та й думає про те, Що як то гарно жить на волі. Коли усе цвіте. Сидить, спесиво (1) поглядає. Що робиться в садку; Вітрець тихесенько гойдає. Мов панночку яку... Побачила Бджолу близенько: — Добридень! — каже їй. — Оддиш хоч трохи, моя ненько. Сідай отут мерщій. — Та ніколи мені сидіти, — Одвітує Бджола, — Вже час до пасіки летіти: Далеко від села. — Яка погана, — Муха каже, — На світі доленька твоя: Раненько встане, пізно ляже... Мені б отак — змарніла б я. За тиждень би головоньку схилила. Моє життя, голубко мила, — Талан як слід: Чи де бенкет (2), чи де обід. Або весіллячко, родини, — Такої гарної години Ніколи не втеряю я: І їм, і ласую доволі, — Не те що клопоти у полі І праця бідная твоя! — На річ таку Бджола сказала: — Нехай воно і так; Та тільки он що я чувала, Що Муху зневажає всяк, Що де ти не поткнешся Або до страви доторкнешся, — Тебе ганяють скрізь: Непрохана не лізь. — Стару новинку, — каже Муха, — Десь довелось тобі почуть!.. Запевне, дурень дурня слуха... Велике діло — проженуть! Не можна в двері — я в кватирку Або пролізу в іншу дірку — І зась усім! Нехай ся байка мухам буде. Щоб не сказали часом люде, Що надокучив їм. (1) Спесиво — зарозуміло, чванькувато. (2) Банкет — урочистий обід, сніданок або вечеря, що влаштовуються на честь кого-небудь. Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): Кажуть, що нахабство — друге щастя. Про тих, хто користується таким девізом у житті, в алегоричній формі говорить Л. Глібов у бай ці "Муха й Бджола". Бджола — трудяща людина, яка не може без праці. хоче жити чесно заробленим. Муха — це та людина, що живиться чужою працею, нахабно забирає придбане, зроблене іншими, ще й хизується при цьому. Таких людей-нероб зневажали раніше й зневажають тепер. | |
Просмотров: 451 | |
Всего комментариев: 0 | |