| Главная » Статьи » Стислі перекази » Українська література скорочено |
Глібов Леонід — Квіткове весілля (скорочено)
| Алегоричний жарт У вишневому садочку. Під вербою, в холодочку, Щоб лихо прогнать І щоб долю звеселити, Заходились наші квіти Весілля гулять. Не було б таких новинок, Та хрещатенький (1) Барвінок Усіх здивував. Він Фіалочку блакитну. Наче панночку тендітну. За себе узяв. Посередині в таночку, У зеленому віночку, Танцює Будяк. Кругом свашки, і сусідки, І Фасолі, і Нагідки, І між ними Мак. Наче справжнії музики. Грають Півні та Індики, Деренчить Гусак. А Будяк всіх потішає. Підморгне і примовляє: "Отак, квіти, так! Танцювала риба з раком, А морковця з пастернаком, Та не краще нас! Нуте ж швидко, шпарко, квіти, Молодих повеселити — Один тому час! Ой козаче молоденький, Наш Барвінку зелененький, Потіш Будяка, І у парі з молодою Між своєю перезвою (2) Утніть тропака (3)! Нехай гляне Редька в дірку, Переверне долю гірку Догори хвостом І музиченьку почує, Потанцює, пожартує З товстим Будяком. Тільки й щастя, тільки й жити. Покіль буде сонце гріти, — Пов'янем колись! Як там буде — знає доля, А ще покіль наша воля, Гуляй, не журись!" Де взялись Чижі й Синиці, Прищебечують музиці. Ще пристав і Шпак. Будяк скаче, не вгаває, Підморгне і промовляє: "Отак, квіти, так!" Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): Читаючи вірш Л. Глібова "Квіткове весілля", ніби потрапляєш на свято природи. Згадуєш літо, коли все на городі зеленіє, буяє, переплітається, ніби в химерному танці. Письменник створив жартівливу поезію, але має вона глибокий підтекст: ніколи не впадай у відчай, радій життю, умій бачити хороше навкруги, вчися в козаків, наших славних предків, оптимізму, волі до життя. Змісту відповідає й форма — вірш має танцювальний, бадьорий ритм. (1) Хрещатий — який має хрестоподібну форму. (2) Перезва — весільний обряд, за яким родичі молодої йшли з піснями до молодого на частування. (3) Тропак — український народний танець. | |
| Просмотров: 611 | |
| Всего комментариев: 0 | |