- Настя, привіт! Не впізнаєш мене?

- Таня, це ти! Я така рада тебе бачити!

- Так, де б ми ще зустрілися, якби не на цій екскурсіі.

- Та й не кажи. Як же я тебе давно не бачила, я дуже щаслива, що тебе зустріла.

-  Я тебе й відразу не впізнала, ти так змінилась така гарна.

- Як у тебе справи, розкажи, мені так цікаво!

- У мене все гаразд. Ось приїхала на екскурсію до Одеси, давненько сюди не їздила.

- Ну як тобі місто, десь вже побувала?

- Мені найбільше сподобався Приморський бульвар, на який можна потрапити, піднявшись Потьомкінськими сходами. Звідси відкриваються чудові види на порт, на архітектурні ансамблі Одеси, тут також присутній пам'ятник Олександру Сергійовичу Пушкіну.

- Так це справді, гарний краєвид. А ти вже бачила Державний академічний театр опери і балету. Будівля театру відноситься до одного з найдивовижніших будівель в Європі!

- Так хочу теж побувати там. Які ж чудові враження від Одеси.

- Це місто найкраще, я ніколи не бачила таких чудових місць.

-  Давай завтра зустрінемось десь, і поговоримо про все.

- Так, бувай, я дуже рада була тебе бачити.

- Я теж, до зустрічі.